Цікаві факти про шкільну освіту у різних країнах світу
від Андрія Варовея
Шкільна освіта є тією базою, на фундаменті якої будується якщо не професійне життя людини, то принаймні її можливість обрати майбутню спеціалізацію вищої освіти. Але при цьому шкільна пора має немало особливостей у різних країнах світу. Іноді йде мова саме про тонкощі системи викладання, а інколи — про особливості менталітету народів далеких країв, що теж відображається на навчальному процесі.
Азія, Америка, Європа — кожна частина світу має щось особливе, коли йде мова про шкільну освіту. Немало є й цікавих традицій. Наприклад, в Уругваї шкільного вчителя вітають поцілунком. Це не вважається фамільярністю, адже у цій країні дружній поцілунок у щоку — звичайний спосіб дружнього вітання. А у Японії у кожній школі є свій дієтолог. Таким чином країна намагається турбуватись про здоровʼя підростаючого покоління. Це особливо важливо та доцільно, враховуючи великі навантаження на школярів. Є й традиції, які здаються дивними та навіть неприємними для представників більшості народів. Наприклад, у школах Північної Кореї існує досі сильна пропаганда ненависті до США та інших капіталістичних країн. Дітям дають стріляти з іграшкової зброї у портрети політиків Америки та вчать пісень, в яких ті висміюються.
Але якою б цікавою чи дивною не була та чи інша культура, для нас важливо, як це відображається на результаті навчального процесу.
Думати про працевлаштування ніколи не рано
«Багато хто вчить, але ми — виховуємо джентльменів», — ці слова одного директора британської школи дуже добре характеризують підхід тамтешніх педагогів до навчального процесу. Здається, що нинішнім школярам ще зовсім рано думати про майбутню професію. Мало хто з учнів не те що молодшої, а й навіть середньої школи дійсно обрав свій майбутній фах. А навіть якщо й обрав, то скоріше за все рішення ще зміниться за майбутні роки.
Але незалежно від того, яку професію обере нинішній школяр, деякі навички йому знадобляться в будь-якому разі. Чиновники Великобританії дослідили статистику успішних спроб працевлаштування молодих кадрів і прийшли до висновку, що під час співбесід особлива увага звертається на грамотність мови майбутніх працівників. Тому було прийняте досить цікаве рішення: запровадження культури грамотного спілкування у школі. Відтепер учні Великобританії на уроках із вчителями мають використовувати виключно офіційну англійську мову. Бажано також, щоб і у розмовах між собою вони уникали сленгів та просторічної лексики. Що ж, така турбота про дітей не може не викликати радість, але навряд за допомогою таких нововведень вдасться ефективно боротися зі сленгом — невідʼємною частиною мовної культури Англії. Хоча тільки час покаже.
Школа, де не задають домашніх завдань
Як не люблять наші школярі «домашку»! Мало того, що за партою треба висидіти по кілька уроків на день, так потім ще й вдома від підручників не позбавитись! Така неприємність є звичною частиною шкільного життя більшості учнів у світі. Але ж хіба наявність домашнього завдання не відбиває у дитини бажання навчатись? У Швеції впевнені — відбиває.
Тому там відкрили цілу мережу з 13 шкіл, де нема ані домашніх завдань, ані навіть розкладу занять у звичному сенсі цього слова. Ці школи були відкриті організацією Vittra. Діти там навчаються у своє задоволення, а «класи» мають вигляд ігрових кімнат, де є зручні канапи, діти можуть вільно спілкуватись між собою і займатись тими предметами, які їм подобаються — поки не набридне. Наскільки ефективним є такий експериментальний підхід? Відповідь на це питання може дати тільки час, але поки що ця мережа шкіл залишається вельми популярною, хоча державна система освіти, здається, не збирається приймати такий формат навчального процесу.
Лібералізм та розуміння
Інша північна Європейська країна, Фінляндія, теж може вважатись дуже ліберальною до учнів. Хоча певних радикальних змін у програмі навчання там нема, є ціла низка особливостей у стосунках між вчителем та учнем. Зокрема, вчителі не викликають дітей до дошки, якщо ті... не хочуть виходити. Простого небажання відповідати на питання вчителя достатньо, щоб дитину залишили у спокої і без поганої оцінки. Це зменшує стрес від перебування у школі для дітей молодшого віку, але зі старшими працює іншим чином. Справа в тому, що відмовитись підходити до дошки для підлітка — значить проявити свою легкодухість. Тож здебільшого учні середньої та старшої школи Фінляндії цим своїм правом не користуються, або ж роблять це не з примхливості, а через серйозні обставини. До речі, у цій країні до школи діти йдуть не раніше, ніж їм виповниться 7 років.
За прогули — штраф
А от у Німеччині ліберальність у шкільній освіті не особливо розповсюджена. Принаймні це стосується не стільки дітей, скільки їхніх батьків. Справа в тому, що в цій країні на законодавчому рівні заборонена домашня освіта. Можливо, причина полягає в тому, що педантичні німецькі чиновники не впевнені у якості такого способу викладання. Так чи інакше, але навіть за пропуски шкільних занять може бути накладений грошовий штраф. Звісно, платять його батьки, а не діти, адже саме старші члени сімʼї відповідають за навчання своїх нащадків. Коли освіта починається змалечку А от програма шкільної освіти Франції є безперечно ефективною. Принаймні статистика стверджує, що середня освіта в цій країні вважається однією з найкращих у Європі. Але для нас її програма може здатись трохи своєрідною. Освіта там починається з 3-4 рочків, і це не дитячий садок, а повноцінна школа, хоча й педагоги там працюють разом з психологами. Велику увагу саме приділяють розвитку памʼяті, зосередженості та моторних навичок дитини.
У 5 років діти обовʼязково вчаться читати. Грамотність у Франції чи не стовідсоткова саме завдяки цьому освітньому стандарту. Загалом початкова школа у Франції триває на диво довго — цілих пʼять років. Середня школа називається коледжем, і освіта там займає вже менше — чотири роки. А от після цього навантаження досить різко збільшується. Старша школа називається ліцеєм. Її закінчує тільки 80% учнів — надто складна, і навантаження на молодь йде, як на дорослих. З іншого боку ліцей — це вже досить вузька спеціалізація з предметів, які дитина вивчатиме в університеті. Якщо підліток зможе успішно закінчити ліцей (тобто старшу школу), вступ до ВНЗ зазвичай вже не є проблемою.
Немає коментарів:
Дописати коментар