8 клас

Мігель де Сервантес Сааведра. Цікаві факти.

 Дід письменника Хуан займав досить помітне становище в Андалусії, був у свій час старшим алькальдом міста Кордови і мав статки. Але батько, Родриго, страждав глухотою. Він не пішов далі вільно практикуючого лікаря. З точки зору «ідальгії» він був людиною зовсім незначною. До кола бідних дворян належала й мати письменника.

У їхній родині було семеро дітей, Мігель — четвертий. Сім’я в пошуках заробітку була змушена переїжджати з місця на місце. П’ять років Мігель служив в лавах іспанських військ, брав участь в боях, отримав три вогнепальні рани. З тих пір він вже не володів лівою рукою, як він сам говорив, «до більшої слави правої». Однак у відсутності лівої руки є ще одна цікава версія. Через бідність батьків Сервантес отримав погану освіту. Щоб знайти кошти для життя, він був змушений красти. Нібито саме за злодійство його і позбавили руки. Але історики називають її малоймовірною, злодіям в той час руки вже не рубали, так як відсилали на галери, де були потрібні обидві руки.

Довелось Сервантесу побувати в рабстві. В руки корсарів він і його брат Родріго потрапили в 1575 році, коли поверталися з Неаполя до Іспанії на борту галери «Сонце». Їх продали в Алжир. На жаль його бідній сім’ї, при Мігелі знайшли рекомендаційні листи до короля, що підняло його авторитет як бранця, і призвело до збільшення суми викупу до п’ятисот золотих ескудо. Його брат опинився на волі вже через два роки, Мігель залишився в ув’язненні. Тільки через три роки батькам вдалося — через місію з викупу полонених — умовити алжирського правителя Гассана Пашу погодитися на суму в три тисячі триста реалів. Як кажуть фахівці, зусилля, які витратила його сім’я, говорять про те, що вони були дуже дружні. Є дані, що Сервантес чотири рази намагався втекти з полону, через це його не раз жорстоко били.

Першим літературним призом Сервантеса були … три срібних ложки. Йому вручили їх на змаганні поетів у Сарагосі.

Побував Сервантес і в тюрмі. Літературна праця дохід не приносила, тому він став комісаром по заготівлях для армії. Але чи то він дійсно крав, чи був недбалий в звітах, але його тричі притягали за приховування грошей. Перший раз він навіть провів три місяці в Севільській королівській в’язниці. Тут зі слів Сервантеса і народився його роман «Дон Кіхот».

Особисте життя письменника також не вдалося. У 37 років він одружився на 19-річній Каталіні де Саласар-і-Паласьос, яка принесла йому невелике придане. Однак, крім того, що він був змушений визнати дочку Ісабель, народжену поза шлюбом, так ще і Каталіна, так само як і дві сестри Сервантеса, постриглася в черниці.

 Роман «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський»,  з’явився в мадридських книжкових крамницях в січні 1605 року, і відразу ж став популярним. Кажуть, що автор користувався популярністю швидше за свої страждання в алжирському полоні. Однак матеріальне становище письменника так і не покращилося. В Мадриді він жив в найбідніших кварталах.

Помер Сервантес від звичайної водянки 23 квітня 1616 року не залишивши ніяких коштів на поховання. Його поховали за рахунок благодійних сум Братства мирян. За іронією долі, могила письменника довго залишалася загубленою, так як на його гробниці (в одній з церков) був відсутній напис. Лише в 1835 році в столиці Іспанії автору «Дон Кіхота» був встановлений пам’ятник роботи скульптора Антоніо Сола. Роман про Дон Кіхота був переведений на всі європейські мови. До сих пір твір є однією з найпо пулярніших книг світової літератури і займає друге місце після Біблії за обсягом загальносвітового тиражу.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/migel-de-servantes-tsikavi-fakti/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Середньовічна поезія.

Чи знаєте ви цю пісню?

Да здравствует университет!

Да здравствуют профессора!

Да здравствует каждый студент,

Да здравствуют все студенты,

Да вечно они процветают!

Ці слова і цю пісню знають студенти всього світу. Це «Гуадеамус» – гімн студентів, який був написаний вісім століть тому. Хто автор – невідомо , але ясно одне – він був вагантом.

Ваганти – (лат.) – бродячі люди, мандрівники; так називали у Середньовіччі мандрівних священників, які не мали своєї парафії; збіглих ченців, попів-розстриг, котрі через одруження або пияцтво втратили свій сан. У пошуках кращої долі вони мандрували дорогами Середньовічної Європи, заробляючи на життя складанням віршів та пісень (переважно життєрадісного та сатиричного характеру). Згодом їх ряди поповнились мандрівними студентами.

Друга їх назва – голіарди – (старофранц.) – блазні, від імені розпусного гуляки і віршописця Голіафа, який уславився гульбою і ненажерливістю, але володів даром віршування.

Лірика вагантів була поширена в Англії, Німеччині, Франції та Північній Італії. Розквіт поезії припадає на XII – XIII століття, коли у країнах Західної Європи спостерігався бурхливий розвиток міст, почали виникати школи та університети. Одним із найвідоміших був Болонський.

Школярі та студенти були народом непосидючим і з метою удосконалення своїх знань мандрували із міста у місто. Ця бешкетна, буйна молодь, як і ваганти, була «порушувачами спокою». Вони полюбляли говорити: «Школярі вчаться благородних мистецтв у Парижі, стародавніх класиків – в Орлеані, судових кодексів – у Болоньї, медичних припарок – у Солерно, демонології – в Толедо, а добрих звичаїв – ніде».

 Ваганти свої твори писали латиною. У 1803 році знайдене цінне зібрання середньовічної світської лірики – «Буранські пісні», складене у XIII столітті  у Баварії, куди ввійшло біля 200 латинських віршів вагантського походження.

Поезія вагантів була анонімною. Як ви думаєте, чому? (висміювали церкву). Спиралися на досвід релігійної лірики, на античну літературу (творчість Овідія, Горація, Ювенала), на народну поезію (з якою знайомилися під час мандрів). Широко використовували риму, що робило їх поезію милозвучною.

Щоб краще зрозуміти вагантів і їх твори, давайте прочитаємо «Орден вагантів». У ваших друкованих листках є словнички, де ви знайдете пояснення багатьох незрозумілих слів. Завдання ж до аналізу поезії нам підказує сама назва твору.

– Яке значення у цьому контексті набуває слово «орден»? Це нагорода?

Отже, читаючи, ми повинні створити статут вагантів, визначити правила за якими жили ці люди.

– Чи всі пункти статуту вам подобаються? Чому?

– Яким девізом керувалися ваганти? Що уславлювали? (радість і свободу)

– Яким настроєм сповнена поезія?

– Чи дійсно існував орден вагантів?

Отже, орден вагантів – це велика родина, закон якої велить насолоджуватися життям, їсти не пісну їжу, пити вина, спати досхочу, грати в азартні ігри, засуджувати нечесних і славити чесних. А скупим і лицемірам немає місця серед вільних вагантів.

Звернемося ще до одного твору – «Безтурботна пісня» або «Геть книжки виснажливі». Думаю, він вам сподобається.

– Чи сподобався вам вірш? А можливо викликав обурення?

– Яким настроєм сповнений?

– Чи схожий він за будовою на пісню?

– Які два періоди життя людини протиставлені у творі?

– Чи однаковий сенс життя для людей у ці періоди?

– Чого побоюються ваганти?

– На вірші якої античної поетеси схожі рядки: «До Богів подібні ми! Як Боги кохаймося!»? (Сапфо)

– До чого закликають ваганти? (свобода і кохання)

– На заклики якого античного поета це схоже? (Анакреонт)

– Чи можна вважати, що у цьому вірші звучить зневага до книжок взагалі?

Ваганти бродяжничали, але вони ж і вчилися… Таке ставлення до навчання, скоріше, маска, спроба уявити себе вільним від сурових заборон і правил свого часу, прояв бунтівної натури молодої людини…

Усі ви напевне чули вислі «бідний студент». А чому він з’явився? (студенти, зазвичай, не працювали, тому жили бідно…)

Давайте звернемося до вагантів і прочитаємо поезію «Бідний студент». Можливо, саме із-за токого уявлення вагантів і з’явився цей вислів.

– Яким зображений студент у вагантів?

– До кого звертається за допомогою?

А тепер спробуйте перевтілитись у середньовічного студента і, використовуючи текст вірша, розповісти про власне життя.

– Які настанови сучасним студентам ви дали б?

– То які ж особливості поезії вагантів? (латинська мова, звернення до фольклору, оспівування кохання і краси природи, орієнтація на античність, оспівування свободи, життєлюбні мотиви, анакреонтичні мотиви, римування та мелодійність)

– Що приваблює вас у ній?

– Що засуджуєте?       

Як я вже говорила, поезія вагантів була дуже мелодійною. Це дало можливість сучасним композиторам спробувати відтворити і дух доби, і бачення світу вагантами. Одним із таких митців був Давид Тухманов, завдяки якому поезія вагантів прийшла до нашої молоді ще в 70-ті роки минулого століття і є популярною і сьогодні.