У зв'язку з трагічними обставинами, які сталися напередодні в одному із сіл Херсонщини, звертаємо увагу батьків: ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
1. Ніколи не залишайте дитину вдома саму, хоча б до 10-12 років. Пам’ятайте: може трапитися усе що завгодно, і достатньо тільки однієї фатальної випадковості, щоб потім пам’ятати про неї все життя. Будь-яка квартира містить масу небезпек для дитини. Їх спектр величезний: від мимоволі включеного газу або випадкової пожежі, що сталася в результаті короткого замкнення електропроводки, — до цілеспрямованого вторгнення чужої людини. Усе це може спричинити непоборні наслідки.
2. Ніколи не випускайте дитину саму на вулицю після 21 години, хоча б до 10-12 років, навіть улітку. Не залишайте дитину саму біля входу в магазин, у аптеку, відділення зв’язку, у дворі, навіть біля власного під’їзду. Також на дачі дитина ніколи не повинна сама гуляти за межами вашої ділянки. І тут може трапитися всяке, достатньо тільки однієї фатальної випадковості.
3. Наполягайте на тому, щоб ваша дитина на все життя чітко засвоїла: треба з підозрою ставитися до чужих людей. Увесь світ для дитини повинен жорстко ділитися на «своїх» і «чужих». Чужому не можна відкривати двері. З чужим нема про що розмовляти в дворі. Від чужого на вулиці не можна приймати подарунки. Із чужим не можна нікуди йти, сідати в автомобіль, виїжджати на автобусі і т. і. Із чужими людьми ніколи не можна сідати в один ліфт.
4. Виховуйте в дітей спостережливість. Повірте, вона буде корисна як для них, так і для вас. Дитина повинна вміти уважно дивитися на всі боки й помічати все, що відбувається навколо. Діти часто помічають те, що ми, дорослі, пропускаємо «поза очима». Навчіть дитину не просто спостерігати, а ще йрозповідати вам про все, що вона помітила незвичайного у дворі, на вулиці, навкруги, на дачі. Не виключено, що її дитячі спостереження приведуть вас до серйозних висновків.
5. Дитина повинна знати: усе, необхідне для неї, вона одержує від вас – батьків. У крайньому випадку, від когось, але у вашій присутності і, обов’язково, за вашим схваленням. Значить, нічого не можна підбирати на вулиці — ні яскравої іграшки, ні гарного папірця. Значить, ніколи й нічого не можна брати в незнайомих людей — ні морозива, ні тістечка, ні напоїв, ні цигарки, ні шприца.
6. Дитина не повинна приносити в будинок нічого з того, що вона все-таки може знайти у дворі або на дачі. Ні кинутої кимось іграшки, ні забутої авторучки, ні яскравої бляшанки, ні симпатичної пляшки, ні знайденої на лавці книги, ні викинутого кимось конверта з рідкісною маркою, ні бездомного собаки, ні приблудної кішки. Усе це може бути джерелом реальної або потенційної небезпеки.
7. Ніякі дитячі сльози ніколи не повинні стати мотивом для того, щоб ви послабили пильність. Ваше слово завжди повинно значити саме «ні», а не «мабуть». Дитина повинна твердо знати й розуміти слова «можна» і «не можна». Усе, що ви визнаєте припустимим для дитини (нова іграшка, собака, кішка), повинне пройти через ваші руки, бути перевірено вами й відповідним чином оброблено.
8. Навчіть дитину не розповідати «першому зустрічному» про ваш сімейний статок, місце роботи й посади батьків.
Якщо ваша дитина не відвідувала навчальний заклад протягом 10 днів без поважної причини, чекайте візиту полісменів.
Про це йдеться у Постанові №684 від 13.09.2017 Кабінету Міністрів України. Зокрема, у документі зазначають, якщо неповнолітній учень не з’являвся на заняттях протягом десяти днів поспіль без поважних причин, навчальний заклад невідкладно повідомляє про це місцевий відділок Нацполіції та службу у справах дітей. Пояснити відсутність дитини у школі можна за допомогою медичної довідки, письмового пояснення батьків (опікунів) або самого учня, якщо він повнолітній. Проте відповідні служби застерігають батьків та опікунів утримуватись від частого (безпідставного) використання подібних записок чи довідок та спонукати дітей до навчання.
Документом передбачено, що ведення обліку дітей шкільного віку здійснюють районні, районні у містах держадміністрації та міські, селищні, сільські ради, у тому числі ОТГ, їх виконавчі органи із залученням відповідних територіальних органів Нацполіції та служб у справах дітей. Їм заборонено залучати працівників навчальних закладів до організації та ведення цього обліку. Таким чином вчителям більше не потрібно буде робити перепис дітей на території обслуговування, натомість навчальні заклади вестимуть облік учнів та здійснюватимуть контроль за відвідуванням ними навчальних занять.
Якщо дитина не залучена до навчання, батьків притягають до відповідальності аж до позбавлення батьківських прав.
Практика звернення навчального закладу до поліції, якщо дитина не відвідує уроки, була і раніше, але вона має юридичне підґрунтя. Постановою визначається, що до реєстру дітей шкільного віку вносяться наступні дані:
прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування, місце навчання (навчальний заклад), форма навчання та належність до категорії осіб з особливими освітніми потребами.
Дані дитини шкільного віку видаляються з реєстру у разі:
— досягнення нею повноліття;
— здобуття нею повної загальної середньої освіти;
— наявності письмово підтвердженої інформації про взяття її на облік (включення до реєстру) на території іншої адміністративно-територіальної одиниці;
— її вибуття на постійне місце проживання за межі України (з припиненням здобуття загальної середньої освіти в Україні).
Під час вибуття учня на постійне місце проживання за межі України до навчального закладу, з якого він вибуває, подаються:
— заява батьків (одного з батьків) учня чи інших його законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або заява учня (для повнолітніх учнів);
— копія або сканована копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон дитина, або її проїзного документа із записом про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відміткою про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном (для учнів, які не досягли повноліття).
Матеріали взяті з сайту: https://pravda-kr.com.ua/najsvizhishe/16448-batkiv-ditej-yaki-progulyuyut-shkolu-shtrafuvatimut.html?fbclid=IwAR2AmXTxxq6IYWqJCxplPc-GzW0Zgg__tnbezIUixqCfpLO7VOrc_PT-8Ww
Ось як виростити дітей ввічливими: припиніть робити ці 5 речей!
Ви ніколи не замислювалися, звідки беруться дорослі хами? Напевно, такими їх виховали батьки. Але гарним манерам можна навчити, якщо бути послідовними і терплячими.
Зазвичай батьки вчать дітей ввічливості і поваги до інших. Здавалося б, це само собою зрозуміло — але деякі методи виховання можуть дати протилежний результат.
Ось що треба робити, якщо ви не хочете виховати дітей грубіянами:
1. Перестаньте їх боятися.
Якщо дитина вередує, а ви панікуєте, щоб виконати будь-яке його бажання, це формує у нього невірні уявлення. Він звикає до істерик і сліз як до способу домогтися свого. Звичайно, іноді побалувати дитину приємно, але не перестарайтеся.
Задумайтеся, чи не надаєте ви своїм дітям незаслужені привілеї. Це часто відбувається, коли батьки задовольняють будь-яку забаганку, щоб заслужити визнання і любов, або прагнуть дати дітям те, чого не мали в дитинстві.
Навчіть їх різниці між «я хочу» і «потрібно».
2. Перестаньте їх виправдовувати.
Не варто применшувати роль
поганої поведінки. Не треба виправдовувати істерики фразами типу «всі діти такі» — це лише зміцнить дитину до думки, що він все робить правильно.
Чим довше ви терпите, тим складніше буде припинити шукати виправдання поганої поведінки. Встановіть дисципліну, засновану на любові: приділяйте увагу правилам, манерам і справам, але не забувайте і про потреби дітей.
Пам’ятайте: ваша задача — задовольняти їхні потреби і приборкувати їх бажання.
3. Не забороняйте іншим відчитувати їх.
Раніше вважалося нормальним, що вчителі та інші дорослі відчитують неслухняних дітей, але тепер це не вітається. Багато матерів вважають за краще виховувати своїх дітей, не втручаючись у життя інших.
Дозвольте іншим дорослим відчитувати вашу дитини (в розумних межах, звичайно). Наприклад, якщо вона погано поводиться на уроці, вчителька має право зробити їй зауваження.
Встановіть з нею контакт, і вона допоможе вам слідкувати за поведінкою і манерами дитини в школі.
4. Припиніть їх балувати.
Щодня задавайтеся питанням: чому я вчу дітей? Допомагаю я їм придбати навички та вміння, необхідні для повноцінного функціонування у дорослому житті?
Наприклад, даючи їм гроші, задумайтеся: чи навчаєте ви їх поваги, дисциплінованості, відповідальності і відкладеної винагороди?
Цього неможливо навчити, якщо завжди давати їм те, що вони хочуть.
5. Перестаньте спрощувати їм життя.
Жодні батьки не хочуть ускладнювати життя дітей, але іноді корисно привчити їх до праці і терпіння.
Простий приклад: ви сидите в ресторані, і дитина починає соватися від нудьги. Не варто відразу давати їй планшет, щоб вона відвернулася і залишила вас у спокої. Навчіть її терпіти і придумувати розваги без допомоги гаджетів.
Ще один спосіб навчити дитину цінувати працю — просити її допомогти по дому, навіть якщо у вас є прислуга.
Якщо дитина мріє — це прекрасно, але підкресліть, що амбіції нічого не варті без праці.
Вірте у своїх дітей, будьте з ними чесні, завжди приходите на допомогу — і вони виростуть впевненими і слухняними не з страху, а з поваги, на якій будуються по-справжньому хороші манери.
Матеріали взяті з сайту: http://www.tutkatamka.com.ua
Матеріали взяті з сайту: http://www.tutkatamka.com.ua
Очільник поліції Кіровоградщини закликав батьків потурбуватися про своїх дітей
Сподіваюся, що цей заклик змусить багатьох дорослих зупинитися, відкласти всі важливі справи і пригадати, коли і на яку тему в них була довірлива та відверта розмова зі своїм сином чи донькою, наскільки дружніми є відносини у родині, чи не має ваша дитина труднощів у спілкуванні з вами, своїми друзями чи однолітками у школі. Якщо ці питання на вашому постійному контролі – дуже добре!
Тема, яка справді є важливою і необхідною для обговорення – стосується дитячих суїцидів. Хоч на Кіровоградщині ця проблема, на щастя, не набула масового розповсюдження, та вважаю, що краще попередити, аніж потім боротися з наслідками.
Для тих, хто ще не знає, суть питання полягає у тому, що з допомогою соціальних мереж та мобільних додатків невідомі особи розповсюджують серед малолітніх інформацію, де чітко в подробицях дитині настійливо пропонують скоїти самогубство. З відомих прикладів: заклики «зупинити» собою потяг, непомітно для батьків відкрити вночі газові конфорки, порізати руки, вистрибнути з вікна. В усіх випадках обирають потенційних жертв серед дітей, вже очевидно, не дилетанти, а психологи, які без жалю і докорів сумління в змозі скористатися дитячими слабкостями.
Тому з усією відповідальністю хочу дати батькам кілька важливих порад!
1. Зробіть все можливе, аби ваша дитина довіряла вам, станьте для неї найближчим другом.
2. Приділяйте достатньо часу спілкуванню.
3. Цікавтеся труднощами, обговорюйте і вирішуйте разом будь-які проблеми.
4. Слідкуйте, з ким спілкуються ваші діти у соціальних мережах.
5. Переглядайте повідомлення, що отримує дитина на мобільні додатки, які фото зберігає в телефоні.
6. Наперед, спокійно і виважено спробуйте обговорити проблему, аби дитина зрозуміла, що увага до неї з боку незнайомих людей – зовсім не початок казкової історії з «феями і супер-героями», а страшна пастка, яка призводить до біди.
Якщо ж з цими питаннями вам самостійно не впоратися, або ж якщо є сумніви, не соромтеся звертатися за допомогою до вихователів, педагогів, шкільних психологів та поліцейських.
Тема, яка справді є важливою і необхідною для обговорення – стосується дитячих суїцидів. Хоч на Кіровоградщині ця проблема, на щастя, не набула масового розповсюдження, та вважаю, що краще попередити, аніж потім боротися з наслідками.
Для тих, хто ще не знає, суть питання полягає у тому, що з допомогою соціальних мереж та мобільних додатків невідомі особи розповсюджують серед малолітніх інформацію, де чітко в подробицях дитині настійливо пропонують скоїти самогубство. З відомих прикладів: заклики «зупинити» собою потяг, непомітно для батьків відкрити вночі газові конфорки, порізати руки, вистрибнути з вікна. В усіх випадках обирають потенційних жертв серед дітей, вже очевидно, не дилетанти, а психологи, які без жалю і докорів сумління в змозі скористатися дитячими слабкостями.
Тому з усією відповідальністю хочу дати батькам кілька важливих порад!
1. Зробіть все можливе, аби ваша дитина довіряла вам, станьте для неї найближчим другом.
2. Приділяйте достатньо часу спілкуванню.
3. Цікавтеся труднощами, обговорюйте і вирішуйте разом будь-які проблеми.
4. Слідкуйте, з ким спілкуються ваші діти у соціальних мережах.
5. Переглядайте повідомлення, що отримує дитина на мобільні додатки, які фото зберігає в телефоні.
6. Наперед, спокійно і виважено спробуйте обговорити проблему, аби дитина зрозуміла, що увага до неї з боку незнайомих людей – зовсім не початок казкової історії з «феями і супер-героями», а страшна пастка, яка призводить до біди.
Якщо ж з цими питаннями вам самостійно не впоратися, або ж якщо є сумніви, не соромтеся звертатися за допомогою до вихователів, педагогів, шкільних психологів та поліцейських.
Співробітники кіберполіції нині активно працюють над вирішенням даної проблеми. Вірю, що особи, які організували гру на смерть для дітей українців, понесуть заслужене покарання
.Полиция опубликовала список аккаунтов детей из Украины, в соцсетях интересующихся темой суицида
Немає коментарів:
Дописати коментар